Основні порти: Чорноморськ, Одеса, Рені. - Азія: Китай, Індонезія, Філіппіни. Через обмежену роботу українських портів експортери адаптували логістичні маршрути, зокрема використовуючи румунські порти Констанца та Галац. Морський транспорт - Через порти Чорного моря (Одеса, Чорноморськ, Південний) - Альтернативні маршрути через порти Румунії та Польщі - Частка у загальному експорті: 70% - Залізничний транспорт – ефективний для експорту в країни Європи, зокрема до Польщі, Словаччини та Угорщини.
Українська продукція використовується як сировина для переробки та подальшого продажу на внутрішньому ринку ЄС. Основними покупцями залишаються країни Європи та Азії, Імпорт продуктів з Європи в Україну де попит на цей продукт стабільно високий. Високий попит обумовлений розвитком хлібопекарської та кондитерської промисловості.
Українське борошно користується попитом завдяки доступній ціні та стабільним поставкам. - Європа: Польща, Німеччина, Італія. Через обмеження у роботі українських портів експортери активно використовують альтернативні маршрути: - відправлення через румунські порти Констанца та Галац - використання залізничних переходів до Польщі, Угорщини та Словаччини - збільшення обсягів автоперевезень до країн ЄС Головні фактори, що сприятимуть його зростанню: Україна продовжує розвивати альтернативні логістичні шляхи для зменшення залежності від морських перевезень та підвищення стабільності поставок.
Кукурудза залишається одним із ключових експортних товарів України, забезпечуючи Імпорт продуктів з Європи в Українуначну частку вітчизняного аграрного експорту. Країни регіону активно закуповують борошно для виробництва традиційних хлібних виробів. - Морський транспорт – використовується для великих обсягів поставок у віддалені країни.
Попит зростає завдяки переходу на більш екологічно чисті джерела білка в кормах. У 2024 році ринок кукурудзи продовжує розвиватися під впливом глобальних тенденцій, зокрема змін клімату, попиту з боку основних споживачів та логістичних викликів.
- Африка: Судан, Сомалі, Єгипет. - Європейський Союз Польща, Німеччина, Іспанія та Нідерланди є основними імпортерами українського шроту для використання в тваринницькій галузі. Очікується, що у 2024 році експорт рапсового шроту з України залишатиметься на високому рівні.
- Близький Схід: Саудівська Аравія, ОАЕ, Ірак. Важливими факторами для експорту є якість продукції, конкурентоспроможні ціни та можливість швидкої доставки. У 2024 році очікується, що головними напрямками постачання залишаться країни Європейського Союзу, Китай, Єгипет і Туреччина.
Логістичні виклики залишаються одним із головних факторів впливу на експорт. Прогнозується, що у 2024 році експорт соєвого шроту з України перевищить 2,5 млн тонн. Україна є одним із найбільших експортерів кукурудзи у світі. - Автотранспорт – застосовується для швидких поставок у сусідні країни, такі як Румунія та Молдова.
Українська продукція використовується як сировина для переробки та подальшого продажу на внутрішньому ринку ЄС. Основними покупцями залишаються країни Європи та Азії, Імпорт продуктів з Європи в Україну де попит на цей продукт стабільно високий. Високий попит обумовлений розвитком хлібопекарської та кондитерської промисловості.
Українське борошно користується попитом завдяки доступній ціні та стабільним поставкам. - Європа: Польща, Німеччина, Італія. Через обмеження у роботі українських портів експортери активно використовують альтернативні маршрути: - відправлення через румунські порти Констанца та Галац - використання залізничних переходів до Польщі, Угорщини та Словаччини - збільшення обсягів автоперевезень до країн ЄС Головні фактори, що сприятимуть його зростанню: Україна продовжує розвивати альтернативні логістичні шляхи для зменшення залежності від морських перевезень та підвищення стабільності поставок.
Кукурудза залишається одним із ключових експортних товарів України, забезпечуючи Імпорт продуктів з Європи в Українуначну частку вітчизняного аграрного експорту. Країни регіону активно закуповують борошно для виробництва традиційних хлібних виробів. - Морський транспорт – використовується для великих обсягів поставок у віддалені країни.
Попит зростає завдяки переходу на більш екологічно чисті джерела білка в кормах. У 2024 році ринок кукурудзи продовжує розвиватися під впливом глобальних тенденцій, зокрема змін клімату, попиту з боку основних споживачів та логістичних викликів.
- Африка: Судан, Сомалі, Єгипет. - Європейський Союз Польща, Німеччина, Іспанія та Нідерланди є основними імпортерами українського шроту для використання в тваринницькій галузі. Очікується, що у 2024 році експорт рапсового шроту з України залишатиметься на високому рівні.
- Близький Схід: Саудівська Аравія, ОАЕ, Ірак. Важливими факторами для експорту є якість продукції, конкурентоспроможні ціни та можливість швидкої доставки. У 2024 році очікується, що головними напрямками постачання залишаться країни Європейського Союзу, Китай, Єгипет і Туреччина.
Логістичні виклики залишаються одним із головних факторів впливу на експорт. Прогнозується, що у 2024 році експорт соєвого шроту з України перевищить 2,5 млн тонн. Україна є одним із найбільших експортерів кукурудзи у світі. - Автотранспорт – застосовується для швидких поставок у сусідні країни, такі як Румунія та Молдова.