Україна залишається одним із ключових гравців у глобальній торгівлі зерновими, що підтверджує її стратегічне значення у світовій продовольчій безпеці. Вигідне розташування України для експорту в Європу та Азію. Збільшенню обсягів переробки соняшнику в Україні 3.
- Близький Схід: Саудівська Аравія, ОАЕ, Ірак. Відносно нижча собівартість у порівнянні з продукцією з Канади чи ЄС. - Африка: Судан, Сомалі, Єгипет. Основні імпортери включають: Висока якість продукції завдяки сучасним технологіям переробки. - Морські порти – Одеса, Чорноморськ та Південний забезпечують основну частину експорту.
Подальший розвиток ринку кукурудзи залежатиме від погодних умов, врожайності та світового попиту. - Високий попит на корми для тваринництва та біопаливо. - Азія: Китай, Індонезія, Філіппіни. Європейські країни також стабільно закуповують великі обсяги продукту для харчової промисловості та виробництва біопалива.
- Коливання світових цін на зернові культури через інфляцію та економічну ситуацію. Українське борошно користується попитом завдяки доступній ціні та стабільним поставкам. У 2024 році середні ціни на український рапсовий шрот коливаються в межах 250-320 доларів США за тонну, що робить його привабливим для імпортерів.
Високий попит обумовлений розвитком хлібопекарської та кондитерської промисловості. - Залізничні перевезення – активно використовуються для поставок до ЄС. - Європа: Польща, Німеччина, аграрна логістика Італія. Ціни на рапсовий шрот залежать від таких факторів, як обсяг виробництва ріпаку, вартість транспортування та світові тенденції попиту.
Попит на соняшникову олію зростає через її конкурентну ціну порівняно з іншими видами рослинних олій, такими як пальмова чи соєва. Через обмеження у роботі українських портів експортери активно використовують альтернативні маршрути: - відправлення через румунські порти Констанца та Галац - використання залізничних переходів до Польщі, аграрний консалтинг Угорщини та Словаччини - збільшення обсягів автоперевезень до країн ЄС Логістичні виклики залишаються одним із головних факторів впливу на експорт.
- Автотранспорт – забезпечує оперативні поставки до сусідніх країн. Стабільному попиту з боку ЄС та Азії 2. Країни регіону активно закуповують борошно для виробництва традиційних хлібних виробів. Українська Аграрна продукція використовується як сировина для переробки та подальшого продажу на внутрішньому ринку ЄС.
Через обмеження роботи чорноморських портів частина вантажів перенаправляється через румунські та польські порти, що збільшує витрати на логістику. Європа залишається основним ринком збуту українського рапсового шроту, оскільки країни ЄС активно використовують цей продукт для виготовлення кормів у тваринництві.
Розширенню експортної логістики через альтернативні маршрути Значну частину експорту у 2024 році продовжить спрямовуватися до Індії, яка є найбільшим імпортером української соняшникової олії. - Покращення логістичних маршрутів, надійне обслуговування зокрема через європейські порти.
- Близький Схід: Саудівська Аравія, ОАЕ, Ірак. Відносно нижча собівартість у порівнянні з продукцією з Канади чи ЄС. - Африка: Судан, Сомалі, Єгипет. Основні імпортери включають: Висока якість продукції завдяки сучасним технологіям переробки. - Морські порти – Одеса, Чорноморськ та Південний забезпечують основну частину експорту.
Подальший розвиток ринку кукурудзи залежатиме від погодних умов, врожайності та світового попиту. - Високий попит на корми для тваринництва та біопаливо. - Азія: Китай, Індонезія, Філіппіни. Європейські країни також стабільно закуповують великі обсяги продукту для харчової промисловості та виробництва біопалива.
- Коливання світових цін на зернові культури через інфляцію та економічну ситуацію. Українське борошно користується попитом завдяки доступній ціні та стабільним поставкам. У 2024 році середні ціни на український рапсовий шрот коливаються в межах 250-320 доларів США за тонну, що робить його привабливим для імпортерів.
Високий попит обумовлений розвитком хлібопекарської та кондитерської промисловості. - Залізничні перевезення – активно використовуються для поставок до ЄС. - Європа: Польща, Німеччина, аграрна логістика Італія. Ціни на рапсовий шрот залежать від таких факторів, як обсяг виробництва ріпаку, вартість транспортування та світові тенденції попиту.
Попит на соняшникову олію зростає через її конкурентну ціну порівняно з іншими видами рослинних олій, такими як пальмова чи соєва. Через обмеження у роботі українських портів експортери активно використовують альтернативні маршрути: - відправлення через румунські порти Констанца та Галац - використання залізничних переходів до Польщі, аграрний консалтинг Угорщини та Словаччини - збільшення обсягів автоперевезень до країн ЄС Логістичні виклики залишаються одним із головних факторів впливу на експорт.
- Автотранспорт – забезпечує оперативні поставки до сусідніх країн. Стабільному попиту з боку ЄС та Азії 2. Країни регіону активно закуповують борошно для виробництва традиційних хлібних виробів. Українська Аграрна продукція використовується як сировина для переробки та подальшого продажу на внутрішньому ринку ЄС.
Через обмеження роботи чорноморських портів частина вантажів перенаправляється через румунські та польські порти, що збільшує витрати на логістику. Європа залишається основним ринком збуту українського рапсового шроту, оскільки країни ЄС активно використовують цей продукт для виготовлення кормів у тваринництві.
Розширенню експортної логістики через альтернативні маршрути Значну частину експорту у 2024 році продовжить спрямовуватися до Індії, яка є найбільшим імпортером української соняшникової олії. - Покращення логістичних маршрутів, надійне обслуговування зокрема через європейські порти.